Тож ви непогано читаєте, маєте значний словниковий запас та майже не звертаєте уваги на субтитри, дивлячись фільми іноземною мовою. Проте, зустрівши на вулиці чоловіка, що водить носом по мапі і бажає отримати від вас хоч якусь інформацію про своє дійсне місцезнаходження, ви заперечливо хитаєте головою чи видавлюєте з себе «I don’t speak english», хоча чудово зрозуміли його питання та протягом трьох наступних хвилин, коли червоніючи віддалялися від загубленого туриста, склали прекрасну та чітку відповідь на його питання, яка прикрасила б собой будь-який підручник. І тут саме приходить питання: навіщо я витратив стільки часу та сил на вивчення мови, якщо я не можу нею користуватися при спілкуванні?
Мовний бар’єр – це головна проблема тих, хто вивчав мову поза мовним середовищем. Це психологічний дискомфорт, викликаний страхом мати смішний вигляд, продемонструвати недостатнє володіння мовою та й просто потрапити у незручну ситуацію і як наслідок – відмова говорити іноземною мовою, слова застряють у горлі чи просто губляться. Існує думка, що мовний бар’єр минає сам по мірі подальшого навчання, але, на жаль, це справедливо не для всіх методів навчання. Часто і для людей із рівнем знань вище середнього досі складно говорити у ситуації реального спілкування.
Є лише один таран, здатний проломити мовний бар’єр. СПІЛКУВАННЯ
Мову, що вивчається, необхідно вивести за межі учбової аудиторії, надати їй місце у вашому повсякденному житті. Існують сервіси, які допоможуть знайти друзів у інших країнах, існують дискусійні клуби англійською. Врешті решт, можна домовитися з друзями, які теж вивчають мову, що відтепер ваше спілкування буде відбуватися англійською. Це проста і на диво дієва техніка.
Справа в тому, що наш мозок не любить марної роботи, тому просто вивчити англійську ( іспанську, французьку, китайську) – слабка мета для нього. А от мета пояснити Маргарет, чому ж ти покинула того чудового хлопця чи чому ти любиш саме рок – варта поваги, на думку мозка. І над цим він охоче працюватиме.
Не чекайте, говоріть зараз. Той, хто починає спілкуватися із лексиконом у 100 слів, володітиме мовою більш живою та багатою, ніж той, хто завчив половину словника, але й досі чекає того видатного моменту, коли з гордістю зможе вимовити «I speak english».
Не бійтеся говорити неправильно – це виправиться. Бійтеся зовсім не говорити!
